137
Зовнішній вигляд
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 137 CXXXVII |
| Ab urbe condita | 890 |
| Ассирійський | 4887 |
| Бенгальський | −456 |
| Берберський | 1087 |
| Бірманський | −501 |
| Буддистський | 681 |
| Візантійський | 5645–5646 |
| Голоценовий | 10137 |
| Ера Селевкідів | 448/449 AG |
| Ефіопський | 129–130 |
| Єврейський | 3897–3898 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 193–194 |
| - Шака самват | 58–59 |
| - Калі Юґа | 3237–3238 |
| Іранський | 485 BP – 484 BP |
| Ісламський | 500 BH – 499 BH |
| Китайський | 丙子年 (вогняний щур) 2834 або 2627 — до — 丁丑年 (вогняний бик) 2835 або 2628 |
| Коптський | −147 – −146 |
| Корейський | 2470 |
| Тайванський | 1775 до РК 民前1775年 |
| Тайський сонячний | 679–680 |
| Юліанський | 137 CXXXVII |
| Яванський | 12–13 |
137 рік — невисокосний рік, що почався у вівторок за григоріанським календарем.
Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати
Римську імперію очолює імператор Адріан (до 138). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.
Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.
Триває докласичний період цивілізації мая.
На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.
- Консулами в Римі були Луцій Елій Цезар та Публій Целий Бальбін Вібуллій Пій.
- Закінчилося будівництво Храму Венери і Роми в Римі.
- У Пальмірі запроваджено податкові закони.[1] Місто процвітало за рахунок численних караванів з рідкісними товарами з Перської затоки та завдяки експорту на Схід товарів, що вироблялися в середземноморських країнах.
- На кордонах Китаю продовжувалися зіткнення ханьців з тибетцями-цянами.
- Телесфор І — восьмий папа Римський[2].
- після 137 — Тіберій Клавдій Аттік Герод — державний діяч Римської імперії.
- ↑ Asakura, Hironori (2003). World history of the customs and tariffs. World Customs Organization. с. 90. ISBN 978-2-87492-021-9. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 23 квітня 2014.
- ↑ Milward, R. S. (1997). Apostles and Martyrs. Gracewing Publishing. с. 67. ISBN 978-0-85244-390-3. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 23 квітня 2014.